Хто вніс 1 мільйон доларів застави за фігуранта справи «Мідас» Дмитра Басова

Журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) з’ясували, що загалом 40 мільйонів гривень застави за фігуранта справи «Мідас», виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатома» Дмитра Басова, була внесена новоствореною київською компанією та його адвокатами.

За даними НАБУ та САП, Басов (на «плівках» – «Тенор») разом з Ігорем Миронюком («Рокет») керували «тіньовими процесами» у межах злочинної організації, яка систематично отримувала неправомірну вигоду від контрагентів «Енергоатома» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.

За інформацією з правоохоронних органів, 25 грудня 25 мільйонів гривень внесла приватна компанія «Грін плюс компані», яка була зареєстрована в Києві два місяці тому та має статутний капітал у 75 тисяч гривень. Основним напрямком її діяльності є оптова торгівля деревиною та будівельними матеріалами. За номером компанії, вказаним у реєстрах, відповіла жінка, яка відмовилася називати своє ім’я, стверджуючи, що їй невідомі ані компанія, ані її керівництво. Директорка «Грін плюс компані» Марина Шевченко не відповідала на дзвінки.

Адвокат Басова Віталій Наум внес 10 мільйонів 300 тисяч гривень застави від свого імені, а ще 4 мільйони 700 тисяч гривень – адвокатське об’єднання «Національна колегія адвокатів», яке він очолює.

«Всі підтвердження є, у банк надали всі відповідні документи. Банк перевірив походження коштів, підтвердив. Це наші особисті кошти від прибутків, після сплати податків, ми працюємо «в білу». І все. Ми хотіли, щоб Дмитро Миколайович зустрів Різдво з родиною, так і сталося, учора він вийшов», – підтвердив адвокат.

Він також зазначив, що знає Дмитра Басова вже давно і впевнений, що він «не втече»: «Ми виступили гарантом перед органом досудового розслідування, а в подальшому і перед судом. Після того, як буде прийнято кінцеве рішення у справі, ці грошові кошти нам повертаються назад. Наразі він не зобов’язаний їх віддавати, проте зобов’язаний виконувати процесуальні обов’язки та виконувати договір, укладений на надання правової допомоги».

За даними ЗМІ, під час обрання запобіжного заходу Басову прокурор САП зазначав: «Саме Дмитро Миколайович у складі даної злочинної організації отримував гроші у коштах неправомірну вигоду за вчинення ним дій з використанням службового становища в інтересах контрагентів «Енергоатома». Басов систематично передавав одержані раніше злочинним шляхом грошові кошти для Миронюка».

Адвокат Басова, Віталій Наум, заперечив цю інформацію, стверджуючи, що доказів отримання грошей його клієнтом немає.

12 листопада 2025 року Басову обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з альтернативою застави у 40 мільйонів гривень.

Після внесення застави його звільнили з-під варти. 10 листопада 2025 року НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, яка займалася систематичним отриманням неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатома» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бекофіс у центрі Києва, через який пройшло близько 100 мільйонів доларів.

У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували список із 7 осіб, серед яких бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»); Ігор Миронюк («Рокет»), Дмитро Басов («Тенор») та ще чотири особи, які працювали в «бек-офісі з легалізації коштів». Пізніше підозру у незаконному збагаченні отримав ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов, який заперечує свою провину.

Олександр Цукерман («Шугармен»), один із підозрюваних, назвав звинувачення НАБУ та САП «брехнею» та пообіцяв повернутися в Україну. У листопаді 2025 року РНБО наклала санкції на Цукермана та Міндіча, оголосивши їх у розшук.

В інтерв’ю «Українській правді», опублікованому 26 грудня, Міндіч заявив про велику медійну атаку на нього та відмовився коментувати юридичну складову справи.

Решта згаданих осіб не коментували інформацію, оприлюднену НАБУ в межах операції «Мідас». Радіо Свобода намагається отримати їхню позицію.

37 мільйонів гривень застави за двох фігуранток операції НАБУ «Мідас» – працівниць «бекофісу» Лесю Устименко та Людмилу Зоріну – внесла новостворена фірма «Вангар» зі статутним капіталом в одну тисячу гривень. Інша приватна фірма внесла 95 мільйонів застави за Ігоря Фурсенка, який виконував обов’язки бухгалтера «бекофісу». Більше 51 мільйона гривень застави за ексміністра Олексія Чернишова внесли дві приватні особи.

У НАБУ повідомляли про перевірку походження коштів на заставу фігурантів справи «Мідас». Найбільшу заставу отримав Ігор Миронюк – 126 мільйонів гривень, наразі він перебуває під вартою, а апеляційна скарга його захисту залишена без задоволення.

28 листопада стали відомі обшуки в Офісі президента, які прокоментував Андрій Єрмак, заявивши, що «жодних перешкод у слідчих немає». За даними ЗМІ, він не перебуває у статусі підозрюваного, але 28 листопада президент України Володимир Зеленський оголосив, що Єрмак написав заяву про відставку, подякувавши йому за представлення української позиції на переговорах.