Міні-ТЕЦ у Києві запрацюють у лютому-березні 2026 року

Міні-ТЕЦ, які були створені на основі закупленого Києвом обладнання, розпочнуть свою роботу наприкінці зими або на початку весни 2026 року. Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація у відповідь на запит Радіо Свобода щодо отримання містом когенераційних установок.

Запит стосувався, зокрема, інформації про отримання установок від інших міст, таких як Кривий Ріг, Херсон та Запоріжжя. У листі КМДА не підтвердила й не спростувала інформацію про отримання таких установок від інших міст.

Київська влада затвердила концепцію розподіленої когенерації на початку 2024 року. Відтоді, згідно з відповіддю, місто почало реалізовувати проєкти відповідно до затвердженого плану, враховуючи наявні фінансові можливості.

КМДА підкреслює, що столиця «залишається єдиним містом в Україні, яке самостійно закупило когенераційне обладнання, тоді як інші міста й регіони отримували такі установки централізовано в межах міжнародної донорської допомоги». Однак Київ отримав одну когенераційну установку потужністю 1,5 мегават у рамках міжнародної гуманітарної допомоги в 2024 році – вона вже встановлена і працює для критичних потреб у сфері житлово-комунального господарства.

«Київ виконав усі необхідні процедури закупівлі на Прозоро та придбав 15 комплексів газопоршневого обладнання загальною потужністю 60 МВт. На базі цього устаткування збудовано п’ять міні-ТЕЦ, які є повноцінними об’єктами когенерації та оснащені всіма необхідними додатковими системами, зокрема елементами захисту другого рівня», – йдеться в листі.

Крім того, Київ спільно з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) збудував електростанцію на основі газової турбіни. Всі нові об’єкти розміщені на критичних об’єктах інфраструктури та інтегровані в загальну систему міста як додаткові джерела електроенергії.

Міська адміністрація пояснює, що завдяки принципу розподіленої когенерації ці нові станції «страхують» ключові об’єкти міської інфраструктури в умовах відключень електроенергії. Оскільки такі установки виробляють і теплову, і електричну енергію, вони також є важливим компонентом централізованої системи теплопостачання.

КМДА зазначає, що хоча станції мають відносно невелику потужність порівняно з великими ТЕЦ, вони є повноцінними теплоелектроцентралями. Водночас вони не є частиною мобільного енергорезерву Києва, на відміну від генераторів чи мобільних пересувних котелень.

«Це модернізована частина централізованої системи, що також здатна працювати автономно. На станціях триває процес експлуатаційного тестування, адже в умовах війни їх показники ефективності та стійкості повинні бути максимальними. Вже в лютому-березні станції запрацюють як повноцінні елементи київської енергосистеми», – уточнює КМДА.

Після останніх масованих атак росії енергосистема України перебуває в режимі надзвичайної ситуації, а найскладніша ситуація спостерігається в Києві та Київській області. Напередодні повідомляли про понад 1200 багатоповерхівок без тепла в столиці – з майже шести тисяч, в яких опалення зникло через атаку росії на критичну інфраструктуру 24 січня.

За даними міської влади, більшість із цих будинків двічі відновлювали або намагалися відновити опалення після попередніх масованих обстрілів 9 і 20 січня.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська рф посилили обстріли української енергетики.

Служба безпеки України кваліфікує удари росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону зафіксовано щонайменше 256 повітряних атак росії на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.