На Херсонщині горять національні парки та заповідники

Щороку навесні горять херсонські плавні. Горять нещадно, сильно, і, на жаль, з стабільною періодичністю. З пожежами намагаються боротися у межах повноважень пожежно-рятувальні підрозділи обласної Держслужби з надзвичайних ситуацій, роблячи все від них можливе. Але ці можливості дуже обмежені. Повідомляє прес-служба ДСНС у Херсонській області.

Беручи до уваги масштаби очеретяних угідь та їх заболоченість, часто до осередків займань просто фізично дістатись неможливо. Тому рятувальники першочергово здійснюють патрулювання, і у випадку загрози дачним та садовим товариствам проводять пожежогасіння.

Зазначається, що з листопада 2015 року на Херсонщині створений національний природний парк «Нижньодніпровський», що охоплює ділянку нижньої течії Дніпра з прилеглими територіями протяжністю 120 км на загальній площі 80177, 8 га. Створено парк з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів дельти річки Дніпро, як одного з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів у Європі.

Здавалось би, що з того часу і кількість пожеж мала б поменшати, проте статистика підтверджує інше. Прикро, проте через брак людського та матеріального ресурсів, ефективність охорони території парку, у даному разі, від вогняної стихії, зводиться до мінімуму. У результаті, як горіло, так і горить.

Для запобігання та протидії виникненню пожеж у очеретяних плавнях потрібна тісна співпраця між усіма відповідальними структурами та відомствами. Це і екологи, і водна поліції, і працівники «Нижньодніпровського», і голови дачних кооперативів,  а вже у випадку загрозливої пожежі і рятувальники обласної ДСНС. Потрібно першочергово поєднувати профілактичну, наглядову, практичну роботи з упорядкування дачних території, по можливості розподілу на ділянки очеретяних угідь.

У разі якщо виникає пожежа, то після її завершення відповідно до вимог Кримінально-процесуального Кодексу України,  досудове розслідування здійснюють слідчі органи досудового розслідування, до яких посадові особи підрозділів ДСНС не відносяться. Проте навіть при тісній взаємодії надзвичайників, рибного патруля та парку «Нижньодніпровський» встановити правопорушника у цій ситуації дуже складно. Це обумовлено віддаленим розташуванням осередків підпалу та, здебільшого неможливістю дістатися туди автотранспортом. З часу займання, виявлення осередку вогню, надходження повідомлення у зловмисників є можливість втекти.

Рятувальники звертають увагу і на те, що практично відсутня інформація про збитковість пожеж на території парку. Хоча флора і фауна тут багаті на рослинно-тваринний світ, який під лавиною полум’я просто гине без надії на порятунок. У боротьбі з такими пожежами було б важливо  визначити прямі та побічні збитки з подальшим їх оприлюдненням, а також посилити адміністративну та кримінальну відповідальність. Для прикладу у випадку пожежі у заповіднику Асканія Нова, коли вигорають багаторічні квіткові рослини,  побічні збитки на площі 1 га оцінюються у 2 млн. 200 тис. гривень. Можливо тоді у паліїв чи тих, хто через безгосподарність чи легковажність випустили «червоного півня», все-таки прокинуться совість та страх. Як мінімум поменшає паліїв та зростатиме громадянська позиція й відповідальність у більшості громадян. І тоді природа зможе віддячити людям, створюючи прекрасні умови для відпочину та оздоровлення.